№ 207/1193/14-ц № 2/207/878/14 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2014 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді: Литвинчука В.П. при секретарі: Єрмаковій Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпродзержинську справу за позовом ШЕПЕЛЬ СЕРГІЯ ІГОРОВИЧА до Товариства з обмеженою відповідальністю 'Сіті Транспорт Груп' про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди,- В С Т А Н О В И В: У березні 2014 року ШЕПЕЛЬ С.І. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю 'Сіті Транспорт Груп' в особі відокремленого структурного підрозділу ТОВ 'Сіті Транспорт Груп' у м. Дніпродзержинську про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди В обгрунтування пред*явлених позовних вимог позивач вказав, що з 13 травня 2013 року по 16 листопада 2013 року він працював у відповідача. З роботи звільнився за власним бажанням. У заяві про звільнення за власним бажанням він просив відповідача вислати йому трудову книжку поштою тому, що трудова книжка відповідачем зберігалась у головному офісі у м. Києві. Відповідно до чинного законодавства відповідач у день звільнення зобов*язаний був видати йому трудову книжку із записом про звільнення за власним бажанням. Однак, до теперішнього часу йому відповідачем трудова книжка не видана. Тому просить стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за весь час затримки видачі трудової книжки про звільнення з 21 листопада 2013 року по 06 жовтня 2014 року у сумі 17.188 гривень 50 копійок. Також при звільненні йому відповідачем не була виплачена компенсація за 08 днів невикористаної відпустки у сумі 1.030 гривень 64 копійок. Такими неправомірними діями відповідача йому була спричинена і моральна шкода: з вини відповідач він тривалий час позбавлений можливості працевлаштуватись, що призвело до постійного страждання та хвилювання. Спричинену йому моральну шкоду він оцінює у 3.000 гривень. Просить позов задовольнити. Представник позивача також пред*явлений позов підтримала та пояснила, що позивачу, який працював у відповідача та звільнився з роботи за власним бажанням, до теперішнього часу не повернута трудова книжка. При звільненні позивачем не була використана відпустка у 12 днів. При звільненні відповідачем позивачу була виплачена компенсація лише за 04 дні невикористаної відпустки у сумі 515 гривень 32 копійок. Виплачувати компенсацію за 08 днів невикористаної відпустки у сумі 1.030 гривень 64 копійок відповідач добровільно не бажає. Також пояснила, що позивач працював на виборчій дільниці у квітні 06 днів, травні - 31 день та у червні 2014 року - 13 днів і, відповідно, отримав у якості заробітної плати 280 гривень, 2.870 гривень та 696 гривень 33 копійки, а всього - 3.846 гривень 32 копійки. Тому вважає, що з відповідача на користь позивача за вирахуванням 3.846 гривень 32 копійок підлягає стягненню 17.188 гривень 50 копійок середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні за період з 21 листопада 2013 року по 06 жовтня 2014 року; 1.030 гривень 64 копійки компенсації за 08 днів невикористаної відпустки та 3.000 гривень спричиненої позивачу неправомірними діями відповідача моральної шкоди. Представник відповідача пред*явлений позов не визнав та пояснив, що позивач дійсно працював у Товаристві та з роботи був звільнений за власним бажанням. При звільненні з позивачем був проведений повний розрахунок та була проведена оплата за 04 дні невикористаної відпустки у сумі 515 гривень 32 копійок. Трудова книжка позивачем була отримана у день звільнення 16 листопада 2013 року, що стверджується розпискою позивача, написаної керівництву Товариства. Йому невідомо чи велась у Товаристві книга обліку руху трудових книжок та чи був відповідальний за трудові книжки. Позивач мав право на 02 дні відпустки за відпрацьований місяць. Але відбувся збій у програмі комп*ютера і тому позивачу нарахували 04 дні відпустки за півроку роботи. Середньомісячна зарплата позивача складала 1.978 гривень 07 копійок, а середньоденна - 96 гривень 49 копійок. У задоволенні позову просить відмовити. Суд, вислухавши позивача, представників сторін, свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню Так, свідок СТАРЦЕВ Є.В. пояснив, що позивача він знає. Стосунки зі сторонами службові. Він, свідок, у відповідача працював з 05 травня 2013 року по листопад 2013 року. У заяві про звільнення він та ШЕПЕЛЬ С.І. просили відповідача трудові книжки вислати поштою. Крім нього більше нікому з робітників трудової книжки не вислали. Трудові книжки всіх робітників Товариства знаходились у головному офісі відповідача у м. Києві. Позивач йому говорив, що трудової книжки не отримав і у зв*язку з цим не може працевлаштуватись. Відповідно до ст.115 КЗпП України: 'Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів'. Відповідно до ч.4ст.235 КЗоТ України: 'У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.' У судовому засіданні було встановлено, що трудові книжки працівників Товариства зберігаютьсмя у головному офісі у м.Києві. У судовому засіданні також було встановлено, що позивач, звертаючись до відповідача із заявою про звільнення за власним бажанням, просив вислати трудову книжку поштою. У судовому засіданні було встановлено, що позивачем трудова книжка не отримана до теперішнього часу. Суд не приймає до уваги розписку позивача, надану відповідачем, що, ніби-то, позивачем трудова книжка отримана. Стосовно вказаного позивач пояснив, що трудової книжки він не отримував, що ніякої розписки в отриманні трудової книжки він відповідачу не писав, що підпис у розписці, наданої відповідачем, про отримання трудової книжки не його. Відповідно до п.,п.3 та 4 постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27 квітня 1993 року 'Про трудові книжки працівників': --- 'Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи організації.' Відповідачем суду журнал обліку видачі трудових книжок наданий не був. Із листа Управління Пенсійного фонду України у Солом*янському районі м. Києва від 23 червня 2014 року вбачається, що у листопаді 2013 року у відповідача була зафіксована наявність трудової книжки позивача. При таких обставинах суд вважає, що позов позивача у частині стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за період з 21 листопада 2013 року по 06 жовтня 2014 року 17.188 гривень 50 копійок із розрахунку: 96.49гр. /середньоденний заробіток/ х 218 робочих дні = 17.188,50гр. Окрім того, у судовому засіданні було встановлено, що позивач у відповідача пропрацював 06 місяців. За вказаний період часу позивач не використав відпустку 12 днів. При звільненні з роботи позивачу частково, за 04 дні невикористаної відпустки,було компенсовано 515 гривень 32 копійок. Як пояснив представник відповідача у роботі комп*ютера відбувся збій. Відповідач добровільно не бажає виплатити позивачу компесацію за 08 днів невикористаної відпустки у сумі 1.030 гривень 64 копійок. Так, за 04 дні відпустки позивачу було виплачено 515 гривень 32 копійки що за один день складає 128 гривень 83 копійки. Тому, 128,83гр. х 8 днів = 1.030гр.64коп. Відповідно до ч.1ст.83 КЗпП України: 'У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки...' Суд також вважає, що частковому задоволенню підлягає позов про стягнення з відповідача на користь позивача і спричиненої моральної шкоди. Суд вважає, що на користь позивача в рахунок спричиненої моральної шкоди підлягає стягненню 2.000 гривень тому, що позивач у зв*язку з невидачею трудової книжки позбавлений можливості працевлаштуватись, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. При таких обставинах суд, оцінюючи всі докази зібрані по справі в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Одночасно суд вважає, що з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати --- 243 гривні 60 копійок судового збору. Керуючись ст.,ст.83,115,116,117,235ч.4 КЗпП України, Законом України 'Про відпустки', ст.,ст.6-14,60,212-218 ЦПК України, суд,- В И ? І Ш И В: Позовні вимоги ШЕПЕЛЬ СЕРГІЯ ІГОРОВИЧА до Товариства з обмеженою відповідальністю 'Сіті Транспорт Груп' про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди --- задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю 'Сіті Транспорт Груп' індекс 03124, м. Київ, Бульвар Івана Лепсе № 6, на користь ШЕПЕЛЬ С.І.--- 17.188 гривень 50 копійок середню заробітну плату за час затримки видачі трудової книжки при звільненні. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю 'Сіті Транспорт Груп' ( 03124, м. Київ, Бульвар Івана Лепсе № 6,) на користь ШЕПЕЛЬ С.І. --- 1.030 гривень 64 копійки компенсації за невикористану відпустку. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю 'Сіті Транспорт Груп' ( 03124, м. Київ, Бульвар Івана Лепсе № 6, )на користь ШЕПЕЛЬ С.І. --- 2.000 гривень в рахунок спричиненої моральної шкоди. Зобов*язати Товариство з обмеженою відповідальністю 'Сіті Транспорт Груп' ( 03124, м. Київ, Бульвар Івана Лепсе № 6,) видати ШЕПЕЛЬ СЕРГІЮ ІГОРОВИЧУ трудову книжку із записом про звільнення з роботи за власним бажанням. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю 'Сіті Транспорт Груп' ( 03124, м. Київ, Бульвар Івана Лепсе № 6 ) на користь держави 243 гривні 60 копійок судового збору. Рішення суду допустити до негайного виконання у межах місячної суми платежу заробітної плати . Рішення може бути оскаржено на протязі 10 днів з моменту його оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська. Суддя: / Литвинчук В.П. /
Решение суда вступило в законную силу. В данный момент находится на исполнении в Соломянском отделе гос.исполнительной службы г.Киева. Думаю, что с помощью правоохранительных органов мы его быстренько исполним. МОЙ СОВЕТ -- ДАЖЕ НА СОБЕСЕДОВАНИЕ НЕ ИДИТЕ В ЭТУ КОМПАНИЮ.