Ну, взагалі то справа була така: Прийшла я в Перший Київський Автоцентр, на ваканцію секретаря сказали, що ставка 2000тис. грн. в міс. я погодилась, навіть не знала й до кінця, що треба робити та подумала я ладно попробую... И за той період який я працюю тут ( 3-й рік), пройшло багато людей через нашу компанию, приходили різні люди, в одних все виходило і заробляли не погано, а одні приходили і нічого не виходило, але у кого було терпіння то звичайно все рано чи пізно все у них вишло, в нашій організації не будуть платити гроші за гарні оченятка, заробіть їх і Вам них віддадуть, якби я була на місці директора тоже не платила б гроші просто так просто. Ви пишете погані отзови, знаєте чому? Тому,що ви думаєте у мене не вийшло значить і у інших не вийде, але не судіть людей по собі, це не означає, що ви не удачник, це означає просто не ваше. але якщо ви вже прийшли сюди то попробуйте ви ж платите за навчання 295грн., то відпрацюйте них, чому відразу иака категорічність? Я знаю відповіть, тому,що ми часто сумніваємось в собі, ні в мене не вийде, ні багато організацій піду в іншу, і т.д., але це ми себе заспокоюєм, скрізь так же, немає солодкого життя ніде, це нам здається, це як в особистому житті один день все так чудово, а завтра все настільки погано, що жити не хочеться, але ж ми не тікаємо від проблем, а вирішуєм, так чому в роботі ви так не робите? Втікти це найпростіше, ось чому. Вам вирішувати будите ви працювати тут чи ні, але зробіть усі правильний вибір, і якщо вам доля дала такий шанс, то мабуть не так просто.
Скрісь вони є)