«Биомед» - отзыв клиента/сотрудника Гость

Ахахах….пішов туди на сис.адміна. Мені тихенько на вушко сказали що, мовляв, теперішній сис.адмін не справляється, шукаємо йому заміну. Ми вас всього навчимо, все покажемо, якщо проявите себе займете його місце. Перша думка: хто і що мені покаже, коли по компах шарить лише той сис.адмін якого я маю замінити? Він же не ворог собі щоб мене вчити)) Ну так і питаю. Нічого — кажуть — не переживайте, ми його заставимо. Все він вам покаже. Ну, думаю, ок, як скажете. Перший стажувальний день почався з того що в якійсь аптеці щось трапилось і мол, ти новий сис адмін, давай розрулюй. А я мало того що перший день, тобто взагалі не вкурсі, як тут, що, яка схема організації мережі…перший день!!! Нічого, не в такій дупі були, позвонив туди, позвонив сюди, підєднався по віддаленому доступу, розрулив. Ну думаю, бойове хрещення пройшов. Щасливий сижу і думаю..а чого я сижу? Тобто, сижу в куточку, сисадміна нема, того якого мали заставити мене вчити, кажуть буде після обіду. Ок. сижу чекаю. Просидів так весь день…той льолік, приперся десь біля 5ї вечора…і типу повний мороз. Я кажу, мовляв, давай шось показуй….в мене купа справ, давай завтра. Завтра знов просидів цілий день, то в одному кутку. То потім, в другому, бо перший куток зайняли. І от так, перший дні три я тинявся з кутка в куток. Всім було пофігу хто це, чого тут сидить. Потім почалась веселуха))) Керівництво вирішило всі аптеки підключити до нормального інтернету. Бо до того часу вони сиділи на 3джі. (Це ж ппць, за кучу років компанія не удосужилась в аптеки провести інтернет людський) Де я потім тільки не ходив, з ким я тільки не виходив на контакт, напрягав і Укртелеком і Вегу і айонних провайдерів, всюди де можна і не можна напрягав людей, і навіть бідолашних дідусів в Кульпарківській лікарні, які відають телефонами)) З монтажниками лазив попід стелі, заміряв сигнал на лінії, домовився з власником кафешки сусідської, щоб, якшо шось, ми могли юзати його вайфай. Ну ,як то кажуть зі шкури ліз, щоб виконати поставлену задачу. А за тиждень-другий мене посвятили в вінець розвитку і процвітання компаній, бойови план. Це просто геніально!!))) Ти сам собі нарізаєш задачі. Сам визначаєш скільки часу треба на їх виконання, а якшо не вгадав то потім, коли йдеш з тим папірцем до тарасика-пі***асика він ставить мінус (ууууууу, вже страшно) і з докором дивиться на тебе, мол, а-я-яй, що ж ти так нераціонально використовуєш свій час. А ти піди вгадай, коли монтажники з Укртелекому, всіма любимого, ізволять підняти свої дупи і прити перевіриити технічну можливість. І ще за тиждень другий коли вже майже по всіх аптеках було або підключено, або домовлено про підключення ближчим часом, (нагадаю, що я йшов туди замінити недолугого сисадміна, а місяць займався вскою фігнею в ролі мальчика-побігайичка), на черговому ранковому плануванні, получивши пару мінусів за те що не зумів передбачити що сьогодні монтажники не зможуть знайти ту аптеку, бо вона зарита десь в тьмутаракані, а вчора вони не встигли це зробити до кінця дня, бо мали інші обєкти мені зі скорботою повідомляють що будуть зі мною прощатись бо я не справляюсь зі щоденними задачами, не можу організувати свій час і так далі в такому дусі. От чесно, в цей момент, так хотілось заїхати тому куцопердику-тарасику по морді, шо я ледве стримався. Я з легкою ухмилкою подякував за отриманий досвід, тепер я за кілометр подібні шарашкіні кнторки чую, і пішов. ЗП мені платили ше місяць, що тижні цикаючи по 300-500 грн…а коли накінець воплатили останній платіж, я відчув небачене полегшення що мене з тою гнилою канторою нічого вже не звязує. Люди, оминайте їх десятою дорогою! Повірте, якшо вам будуть казати, «а де зараз краще? всюди так» — то будь де краще, і мало де ще так як в тому гнилому підвалі.