Усім доброго дня! Мене зовуть Пстрак Віталій Євгенович. Я випускник Юридичного факультету Університету економіки та права «КРОК» 2008 року. Денна форма (стаціонар). Магістр права з відзнакою. Лауреат фонду науки Академіка А. Сташиса.
Вирішив викласти свою думку щодо Університету з огляду на те, що пам’ятаю, та те, що бачу зараз. Це моя думка, мої враження та судження. Читач сам вирішить, як віднестись до моїх слів. Тут будуть виражені факти позитивні та негативні. Тут буде довга історія, та висновки. Наведу Вам приклад, що було, і що залишилось.
Звертаю Вашу увагу на те, що під поняттями «Університет», «ВНЗ», чи просто «КРОК» необхідно розуміти саме склад, команду або колектив професійних, кваліфікованих викладачів та на сам перед педагогів, які мають досвід, не поверхневі знання, та терпіння і вміння передати ці знання студенту!
Я пам’ятаю видатних людей. Професорів, наукових діячів, кандидатів наук, заслужених юристів, істориків, які у період мого навчання в 2001-2008 р. в Університеті викладали предмети та навчали мене. Незважаючи на їх наукові досягнення та статус – ці люди були педагогами. Адже у них було вміння та терпіння передати свої знання, навчити студента не тільки обраній ним професії, але й поваги та культурній грамоті.
Люди, яких я пам’ятаю, яким завдячую своїм знанням та професії, є:
Гіжевський Володимир Казимирович.
Кандидат юридичних наук, професор. Декан юридичного факультету у той час, а зараз Проректор. Це людина, якою працівники Університету мають пишатись, а студенти – поважати, адже не кожний так віддано присвячує своє життя науковій діяльності та навчанню студентів. Багато викладачів у той час мали не абиякі знання, проте, не кожний мав мудрість.
Володимир Казимирович є тією людиною, що поєднує у собі знання, досвід, ввічливість, культуру та мудрість! Завжди вислухає, допоможе, ввійде у становище та посприяє. Людина, яка завжди «згладить» конфлікт та знайде порозуміння. Це людина, яка находить індивідуальних підхід до кожного, якщо до нього прийти за допомогою.
І щоб, у коментарях та відзивах не писали - Юридичних факультет тримається на плечах цієї мудрої людини.
У період мого навчання, я теж був «не подарунком». Проте, осуджень не було. Було розуміння та наставляння у вірний напрямок. На підставі, вище викладеного Володимира Казимировича поважали та любили студенти. Кожен із мого курсу досі любить та поважає цю людину, хоча б за те, що у нього є терпіння та мудрість навчити студента та організувати роботу Юридичного факультету. Для мене, як батько, що навчив мене всьому, що я знаю.
Картунов Олексій Васильович.
Доктор політичних наук, кандидат історичних наук, доцент, професор, професор кафедри політології, академік Української академії політичних наук, заслужений діяч науки і техніки України.
Таких добрих та культурних людей, я не бачив. Яким би студент не був – Олексій Васильович завжди відносився до нього із повагою, добротою та співчуттям. Людина «широкої душі». Це не тільки знавець історії, політики, культури, ай педагог, яких дуже мало. Як говорять: «Історія незмінна, дати, події. Тай все», проте на його лекціях історія засвоювалась як, щось величне, із великим враженням та захопленням до подій, вчинків видатних людей.
Олексій Васильович, має мудрість розповісти історію захоплюючи, де студенти слухали її не базікаючи на «камчатці», адже було дуже цікаво. Уміння викласти історію так, аби це не було простим набором дат та подій, не кожен може, адже дійсно історія незмінна. Проте, ця людина уміла викласти її так, що всі нею захоплювались.
Низький уклін Вам та щире дякую!
Шумило Микола Єгорович
Доктор юридичних наук, Професор, Заслужений діяч науки і техніки, Адвокат
2003 -2007 роки – проректор з наукової роботи Університету економіки та права «КРОК».
Викладав кримінальний процес. Ця людина викладала кримінальний процес України, із пропозиціями введення новел та із порівняльним аналізом кримінального процесу інших держав. Це давало розуміння студентам недоліків вітчизняної системи кримінального процесу, та пропозицій її вдосконалення. Позиція щодо судді у якості арбітра досі є актуальною. Ця людина уміла заохочувати студентів до розвитку та вдосконалення кримінального процесу, його розуміння.
Боровенко Володимир Микитович
Кафедра кримінально-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент.
Викладав кримінальне право : загальна та особлива частини.
Основною методою навчання даного педагога, було розуміння, а не завчання. Свобідне орієнтування у статтях, кваліфікаціях складів злочину. Ця людина мене навчала не тільки розумінню статей Кримінального кодексу України та відповідальності, ай шляхи її зменшення, уникнення, перекваліфікації та захисту обвинуваченого.
Кравченко Віктор Віталійович
заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, професор.
Викладав Конституційне право України. Людина глибоких знань своєї спеціальності. Ввічливе ставлення до студентів, роз’яснення суті кожному, об’єктивне оцінювання знань студента. Ця людина завжди знаходила час для студента.
Тиханова Євгенія Антонівна (19.УІІІ 1925, Київ) — укр. правознавець, доктор юрид. наук з 1978, професор з 1981, академік Міжнар. слов'ян, академії наук з 1998. Закін. 1949 юрид. ф-т Київ, ун-ту. Від 1949 — мол. наук, співробітник, ст. наук, співробітник Сектора (з 1969 — Ін-ту) д-ви і права АН УРСР. Від 1970 -ст. викладач, доцент, згодом професор, зав. каф. теорії д-ви і права юрид. ф-ту Київ, ун-ту. 1975 викладала курс лекцій з теорії д-ви та права в ун-ті м. Брно (Чехословаччина). З 1991 Т. - гол. наук, консультант Секретаріату ВР України; з 1995 — зав. відділу конст. права, гол. наук, співробітник Ін-ту зак-ва ВР України; з 1999 — зав. відділу конст. права секретаріату Уповноваженого ВР України з прав людини. З 2000 — професор Ун-ту економіки та права «КРОК» («Корпорація розвитку освіти і кадрів», Київ). Водночас (з 2003) — гол. наук, консультант Ін-ту зак-ва ВР України. Була членом роб. групи з підготовки Декларації про державний суверенітет України (1990). У складі роб. групи Конст. комісії ВР України працювала над розробкою перших проектів Конституції незалежної України (1991—94). Під час підготовки проекту Осн. Закону — Конституції України 1996 — Т. була призначена одним із його офіційних експертів. Один з розробників Концепції розвитку законодавства України на 1997—2005 (1997) та автор проекту парламентської реформи (1999)
Ум, честь і совість теорії держави та права.
Завдяки їй студенти зрозуміли, що ж таке право, обов’язок, відповідальність, держава. Вона надала нам фундамент для юридичних знань. Адже ТДП є фундаментом юриспруденції, із неї все починається. Це була ввічлива, спокійна, ерудована людина з необмеженими знаннями свого фаху, яка могла лаконічно та доступно пояснити всю специфіку ТДП навіть «самим обдарованим студентам, які були у танку, а танк у бронепоїзді».
Я можу продовжити, але це займе більше 10 сторінок. Обмежуючись четвертою частиною тих людей, що дали мені знання, я звертаю Вашу увагу на те, якими ці люди були, та який рівень знань, статус та досягнення мали.
Студент міг підійти до кожного із них із проханням пояснити не зрозумілі теми чи питання, і їм завжди пояснювали. Викладачу було приємно, що студент тягнеться за знаннями.
Саме таким Університет «КРОК» я пам’ятаю. Де ніколи не було натяків на хабар, де була повага студентів до викладацького складу і навпаки. Приємні були часи, чесно кажу Вам.
Із огляду на вище вказане, я вирішив направити до Університету «КРОК» свого молодшого брата на навчання.
На превеликий мій жаль, сучасний Університет «КРОК», залишився тінню себе попереднього.
Зміни в Університеті не є кращими. Той Університет, яким я його знав, припинив своє існування.
Неповага до студентів,
Професори пішли, а гідної заміни не має. Викладають магістри, без практики. Одна гола теорія, без жодних практичних ситуацій. Просто перечитування книжки без передання досвіду професора на базі своїх знань.
Ось Вам приклад:
Викладачів немає, невідомо, хто, кого, коли і як вчить. Отримати інформацію щодо навчання неможливо.
Методистів немає, замість них Студофіс, де сидять, самі ж студентки 1-2 курсу на чолі з Кудаком Володимиром, який за очевидною характеристикою, в моїх очах, хам, невіглас, істерик, та просто недалека людина. Мав неприємність із ним зіткнутись, у коридорах свого колишнього вузу.
Як говориться у сім’ї не без урода. Зайшов я із питаннями, щодо навчання свого молодшого брата та наткнувся на словоблудство місцевого короля гарему Кудака. Який вважає гордо та зверхньо себе розумним, хоч таким не являється. Просто знахабніла людина, я вважає, що студенти безправні, так само, як їх батьки. Відвертий цинізм, та зухвалість цієї людини дозволила розпускати руки до моєї матері, що супроводжувалось приниженням честі та гідності, нецензурною лайкою, та безпідставними звинуваченнями. Мені, як юристу дуже кортіло, притягнути нелюда до відповідальності, та поспілкуватись «по чоловічому», аби останній зрозумів, що нахабству має бути межа.
Проте, через саме тих педагогів, які мене навчали, я стримав своє бажання покарати хама. Його поведінка ганьбить репутацію Університету. В деталі справи вдаватись не буду, з огляду на сотні сумних, негативних відгуків про Університет. Прикро, що узагалі є такі відзиви та коментарі.
- Є, фахові викладачі: Гіжевський В.К.; Картунов О.В. Корольова В.В.
- Це люди, які дали мені знання. Я вдячний їм.
- Хамство, зухвалість, винятковий цинізм студофісу та його короля Кудакова В.
- Щиро надіюсь, що звільнять цого недолугого хама.