лаз - отзывы сотрудников и клиентов1

Отрицательные стороны

РІШЕННЯ Іменем України справа № 208/6785/14-ц № провадження 2/208/2073/14 11 листопада 2014 р. м. Дніпродзержинськ Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі: головуючого, судді Нельге Д.В., при секретарі Севастьяновій Л.М., за участю позивача Жбир Ірини Леонідівни, представника позивача Ткаченко В.В., представника відповідача Шевченко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Жбир І.Л. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп» «Про стягнення середнього заробітку за час затримки належних звільненому працівникові сум», - В С Т А Н О В И В :- Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, у якому, в остаточному варіанті просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки належних позивачу при звільненні сум, який за період з 08.11.2013р. по 13.08.2014р. складає 10 479,39 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилається на те, що, у період з 01.10.2013р. по 07.11.2013р. вона працювала на посаді інспектора відділу кадрів відокремленого структурного підозрілу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп» (далі - ТОВ «Сіті Транспорт Груп») у м. Дніпродзержинську, і, її щомісячна заробітна плата складала 1147,00 грн. Дані обставини встановлені рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.02.2014р., яке набрало законної сили. Вказаним рішенням з відповідача було стягнуто на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2013р. по 07.11.2013р., яка, остаточно була сплачена відповідачем лише 13.08.2014р. Враховуючи, що, відповідач у день її звільнення 07.11.2013р. не виплатив всіх належних їй сум, просить суд стягнути з відповідача на підставі ст.117 КЗпП України на свою користь середній заробіток за час затримки належних звільненому працівникові сум, який за період з 08.11.2013р. по день фактичного розрахунку 13.08.2014р. складає 10 479,39 грн. В судовому засіданні позивач та її представник (кожен) підтримали позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Представник відповідача Шевченко Д.В. позов не визнав, та, надавши суду письмові заперечення, суду зазначив, що, ні за ініціативою позивача, ні за ініціативою відповідача звільнення позивача з підприємства відповідача не відбувалось, на підставі чого відповідач не несе відповідальність за несвоєчасний розрахунок з позивачем при звільненні. Вислухавши сторони, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку. Згідно ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. В ході судового розгляду, з урахуванням наданих суду доказів, було встановлено, що, рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, ухваленим 28.02.2014р. у справі за позовом Жбир І.Л. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп» в особі Відокремленого структурного підрозділу ТОВ «Сіті Транспорт Груп» у м. Дніпродзержинську «Про стягнення заробітної плати та моральної шкоди» з відповідача по даній цивільній справі на користь позивача стягнуто: 1407,65 грн. - заборгованість по заробітній платі та 300,00 грн. моральної шкоди. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.06.2014р. вищевказане рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.02.2014р. залишено без змін. Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Як вбачається з матеріалів справи, при ухваленні рішення 28.02.2014 року, Заводським районним судом м. Дніпродзержинська було встановлено, що, позивач Жбир І.Л. з 01.10.2013р. по 07.11.2013р. працювала на посаді інспектора відділу кадрів у Відокремленому структурному підозрілі ТОВ «Сіті Транспорт Груп» у м. Дніпродзержинську із середньоденною заробітною платою 52,13 грн. Також, судом встановлено, що, за період роботи позивача на підприємстві, а саме з 01.10.2013р. по 07.11.2013р., відповідач не виплатив позивачці заробітну плату у розмірі 1407,65 грн., що змусило позивачку звернутись до суду. Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по заробітній платі відповідач виплатив позивачу у примусовому порядку лише 13.08.2014р., що підтверджується Випискою ПАТ КБ «Приватбанк» за картковим рахунком позивача, та свідчить про наявність порушення відповідачем строків виплати позивачці заробітної плати при її звільненні. Згідно роз'яснень, наданих у п.21 Постанови Верховного Суду України N 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії. Згідно п.8. Постанови Кабінету Міністрів України N 100 від 08.02.1995р. «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Враховуючи положення п.8 Постанови Кабінету Міністрів України N 100 від 08.02.1995р. «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», суд, виходячи з того, що середньоденна заробітна плата позивача складає 52,13 грн., приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, так як передбачений ч.2 ст.117 КЗпП України середній заробіток за весь період затримки розрахунку з позивачем складає: 52,13 грн. х (16+22+21+20+20+21+19+19+23+9) 190 робочих дня за період з 08.11.2013р. по 13.08.2014р. = 9 904,70 грн. Таким чином, встановивши в ході розгляду справи, що, дійсно мали місце обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд, задовольняючи вимоги позивача частково, та, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судових витрат, відповідно до вимог, встановлених ст.88 ЦПК України, вважає необхідним стягнути судові витрати на користь держави з відповідача, у розмірі, встановленому ст.4 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011р. Керуючись ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, - В И ? І Ш И В :- Позов ЖБИ? ІРИНИ ЛЕОНІДІВНИ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп» «Про стягнення середнього заробітку за час затримки належних звільненому працівникові сум» - задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп» (код 35122889), розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Івана Лепсе,6, на користь ЖБИ? Ірини Леонідівни:- - 9 904 ( дев'ять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 70 коп. - середній заробіток за період затримки розрахунку з позивачем з 08.11.2013р. по 13.08.2014р. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп» (код ЄДРПОУ 35122889), розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Івана Лепсе,6, на користь держави: - 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. - судовий збір. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Суддя Нельга Д. В.